Чому ці діти
дивляться в інший бік?
Слідство у справі про порцелянових відлюдників, каліграфічну містифікацію та принцесу, яка впізнала у них своїх синів
Маленькі підозрювані з золотим обідком
https://kurazdeko.com.ua/tarilka-nastinna-royal-worcester-sweet-summer-days-anhliia-1997-rik/
Уявіть собі ідеальний злочин у сфері декоративно-прикладного мистецтва: три фарфорові тарілки, на кожній із яких зображена дитина у вікторіанському вбранні і жодна з них не дивиться на вас. Дівчинка з ведмедиком відвернулась до моря. Хлопчик із плюшевим ведмедем, теж. Пара під смугастою парасолею і ті обличчям до горизонту. Що вони там побачили? Чого вони уникають? І, власне, хто підписав ці тарілки таким почерком, що ціле інтернет-покоління читало його неправильно?
https://kurazdeko.com.ua/tarilka-nastinna-royal-worcester-one-glorious-summer-anhliia-1993-rik/561/
https://kurazdeko.com.ua/tarilka-nastinna-royal-worcester-one-glorious-summer-anhliia-1993-rik/562/
https://kurazdeko.com.ua/tarilka-nastinna-royal-worcester-one-glorious-summer-anhliia-1993-rik/563/
Саме з таким питанням до нас потрапила ця серія колекційних тарілок марки Royal Worcester, однієї з найстаріших фарфорових мануфактур Англії, заснованої ще 1751 року. На кожній тарілці ,делікатний золотий обідок, бездоганна глазур і маленький рукописний підпис у правому нижньому куті. Цей підпис і є ключем до всієї таємниці.
Злочин перший: вбивство імені художниці
На деяких інтернет-аукціонах ці тарілки роками продавали як роботи загадкового майстра на прізвище «J. Witthaber» , імовірно, уявного германця з бездоганним смаком до едвардіанського періоду. Детективний аналіз каліграфічного підпису художниці розставляє все на свої місця: перша літера «F» (Faye) була підступно прочитана як «J», а витончене закінчення «Whittaker» трансформувалося в невимовний «Witthaber». Жодного германця не існувало. Це чистокровний британський бренд, і чистокровна британська художниця.
https://kurazdeko.com.ua/tarilka-nastinna-royal-worcester-one-glorious-summer-anhliia-1993-rik/560/
Справжнє ім'я, Фей Віттакер (Faye Whittaker), авторка знаменитої колекції «All Our Yesterdays». Вона народилась і виросла у північноанглійському приморському містечку Саутпорт, чий едвардіанський характер, за її власними словами, назавжди визначив її художній почерк. Після закінчення художнього коледжу Фей провела п'ять років у Південній Франції, навчаючись у дусі своїх улюблених імпресіоністів : Моне, Сезанна, Пікассо. Вона навіть потоваришувала зі своїм сусідом Домінком Теовеном, хрещеником самого Пікассо.
«Повернувшись до Брайтону, вона виявила, що здатна майстерно вхопити сцени узбережжя, з маленькими дітьми у веселих едвардіанських костюмах»
— З офіційної біографії Faye Whittaker Arts
Як акварель стала порцеляною: Compton Woodhouse та Royal Worcester.
https://kurazdeko.com.ua/tarilka-nastinna-royal-worcester-one-glorious-summer-anhliia-1994-rik/564/
Тема миттєво стала хітом у ліцензійній індустрії. Образи Фей Віттакер з'явились на листівках, вишивці хрестиком, принтах і зрештою потрапили на колекційні тарілки Royal Worcester у партнерстві з компанією Compton Woodhouse, британським дистриб'ютором колекційної порцеляни 1990-х, що спеціалізувався саме на ліцензованих серіях із залученням Royal Worcester як виробника.
Механіка була такою: акварельний оригінал Фей Віттакер переводили у спеціальну деколь (керамічну переводну плівку), яку наносили на обпалену порцелянову основу Royal Worcester і знову відправляли до печі. Результат: тарілка, де зображення виглядає майже як намальоване від руки, а ім'я художниці зберігається у вигляді відтвореного підпису. Саме цей рукописний підпис і породив усю каліграфічну містифікацію з «J. Witthaber».
Підозрюваний №1 — підпис: Рукописна «F» Фей Віттакер у відтворенні деколлю легко читається як «J». Закруглене «Wh» перетворюється на «Wi», а фінальне «aker» на «aber». Тисячі продавців на eBay повторили одну й ту саму помилку.
Підозрюваний №2 — анонімність: Фей Віттакер, попри статус «одного з найсучасніших художників Британії» за власним сайтом, не є медійним ім'ям у світі антикваріату. Її слава у вишивальних журналах і ліцензійних каталогах, а не в аукціонних залах Сотбі.
Вердикт: Справу розкрито. «J. Witthaber» — привид, породжений поганим читанням гарного почерку. Автор , Фей Віттакер. Виробник — Royal Worcester. Дистриб'ютор — Compton Woodhouse. Епоха — 1990-ті.
Злочин другий: чому вони відвертаються від глядача?
https://kurazdeko.com.ua/tarilka-nastinna-royal-worcester-one-glorious-summer-anhliia-1994-rik/567/
Але залишається друга загадка і вона набагато цікавіша за каліграфічну. Чому Фей Віттакер принципово малювала дітей зі спини? Це геніальний психологічний трюк, відпрацьований роками. Безликий силует малюка в матроській сорочці або в капелюшку з квіточками дозволяє будь-якому покупцеві підставити на це місце себе або своїх дітей. Конкретне обличчя вимагає від глядача визнати: «це хтось чужий». Спина каже: «це міг бути ти».
Обличчям до моря, означає обличчям до безкрайнього майбутнього. Дитяча спина на тлі горизонту це архетипний образ незворотного часу: саме так ми «пам'ятаємо» дитинство, як щось, що йде від нас, а не назустріч. Ця візуальна пастка для ностальгії спрацювала бездоганно.
https://kurazdeko.com.ua/tarilka-nastinna-royal-worcester-sweet-summer-days-anhliia-1997-rik/555/
Доказ її ефективності — королівський. Принцеса Діана свого часу придбала роботу Фей Віттакер, заявивши, що ці хлопчики на березі нагадують їй Вільяма та Гаррі. Навряд чи вона б сказала те саме про чиїсь конкретні портрети, але анонімні спини у смугастих матросках спрацювали безвідмовно.
Психологічний: Глядач ідентифікується з фігурою замість того, щоб споглядати її ззовні. Ваш погляд і погляд дитини зливаються на одному горизонті.
Ностальгічний: Спина це образ того, що пішло. Дитинство, яке ми «пам'ятаємо» саме таким: таким, що віддаляється від нас до моря.
Комерційний: Відсутність обличчя підвищує масовий appeal тарілок — вони не є нічиїм портретом, вони можуть бути «про будь-кого». Royal Worcester закатав цю емоцію в рамку з 22-каратного золота.
Справу закрито. Але горизонт залишається відкритим.
Отже, інтригу розкрито. За підписом «J. Witthaber» ховалась цілком реальна британська художниця Фей Віттакер — уродженка Саутпорту, вишколена французькими імпресіоністами, освячена увагою принцеси Діани. Її акварелі пройшли шлях від приморських пленерів до ліцензійних каталогів Compton Woodhouse і печей Royal Worcester і осіли на тарілках із золотим обідком у вітальнях усього англомовного світу.
Діти на цих тарілках дивляться туди, де горизонт чистий від податків, інтернету та криз XXI століття. А ми дивимося на них і прагнемо забрати цей шматочок спокою до своїх домівок. Власне, саме для цього і існує декор, і саме для цього існує Royal Worcester вже понад 270 років.
Питання — Відповіді
- Офіційний сайт Фей Віттакер — біографія та колекція: fayewhittakerarts.com/about-faye
- Very Crafty UK — каталог «All Our Yesterdays»: verycrafty.com — All Our Yesterdays
- Museum of Royal Worcester — офіційна колекція та архів: museumofroyalworcester.org
- Museum of Royal Worcester — фабричні марки 1980–90-х: Royal Worcester Factory Marks
- Barnebys — аукціонні результати для серій Royal Worcester / Compton Woodhouse: barnebys.co.uk






